Нещодавно у Дрогобичі створене об’єднання громадських організацій “Дрогобицька громада”. Яка мета цієї організації? Що вже вдалося зробити? Чи збираються члени “Дрогобицької громади” йти до влади? Про це і не тільки ми розмовляємо з керівником об’єднання Богданом Юзефівим.
- Пане Богдане, “Дрогобицька громада”, якою Ви керуєте, постала з декількох громадських організацій.
- Шість громадських організацій Дрогобича стали засновниками об’єднання “Дрогобицька громада”. Це Молодіжний клуб Дрогобиччини, Спортивний клуб “Еней”, Спілка афганців Дрогобича. До нас приєдналися спортсмени-інваліди, Товариство “Надія”, Реабілітаційний центр інвалідів. Ми офіційно зареєстровані, маємо статут, згідно чинного законодавства пройшли всю реєстрацію.
- Яка мета створення такої організації?
- Насамперед ми хочемо довести до громади ті права, які вона має. Адже чинне законодавство дає багато прав громаді, але люди про це не знають. Крім того, громада повинна вміти захищати свої інтереси. Адже влада сьогодні нахабно порушує права громади, топчеться по правах громадян. З одного боку – влада, з іншого – ми. Ми хочемо цей бар’єр забрати, щоб люди розуміли свої права і обов’язки, адже саме народ є основою держави. Ми сьогодні створюємо те, що влада руйнує.
- І, мабуть, хочете об’єднати ще більше громадських організацій?
- Нам найбільше сьогодні бракує публічних виступів і висвітлення нашої діяльності в засобах масової інформації. Хочемо довести нашу діяльність до громади. Ми запрошуємо всіх – і колективних членів, і індивідуальних – до нашого об’єднання. Хочемо зробити декілька справ, щоб люди побачили, що ми щось можемо, і може громада відстояти свої інтереси. Тоді люди підтягнуться до нашого об’єднання.
- Але, наскільки я знаю, ви маєте теж своєрідний “дах” у вигляді “Народної палати” в Києві.
- Маємо. Ми стали колективним членом Всеукраїнського громадського об’єднання “Народна палата України”, яка має серйозну мету: відстоювати інтереси наших громадян. Справа в тім, що на місцях буває важко подолати бюрократичні перепони. А зв’язок з “Народною палатою” дозволяє нам мати більше можливостей для захисту своїх інтересів.
- Що вже зробило об’єднання “Дрогобицька громада”?
- Ми розробили накази громади для кандидатів, які балотуються на посаду Президента України. Це шість-вісім питань, основними з яких є відміна пропорційної системи виборів, скасування депутатської недоторканності й таке інше. Це життєво важливі питання для громади. Ці пункти ми вже надрукували в пресі й встигли зібрати півтори тисячі підписів дрогобичан. Над нами сміються, кажуть, що це нереально, але коли в масштабах України зберуть декілька мільйонів підписів, то хто б не став Президентом України, має зреагувати на думку громади.
- Наскільки я знаю, “Дрогобицька громада” почала співпрацювати з громадськими організаціями у Стебнику.
- Ми зустрічалися з Богданом Уневичем, керівником Асоціації підприємств і підприємців Стебника. Ми їм запропонували долучитися до “Народної палати України”. Нам імпонує, що стебничани пішли набагато далі, ніж ми. Наприклад, в Асоціації підприємств і підприємців Стебника розроблений Кодекс честі, тобто люди йдуть в організацію не для того, щоби просто йти, а робити щось корисне для громади. Ось і у нас запитують: “Для чого ви йдете? Щоб піаритись, щось для себе здобувати?”. Ми не для того йдемо. Ми хочемо створити – і щоб влада про це знала – такий контрольний орган, який завжди може запитати у влади, що вона робить. І цей контрольний орган – народ. Якщо таке буде, то хтось і задумається, чи треба йому йти у владу. Адже якщо йти у владу, то треба щось зробити для громади, бо завтра тебе запитають: а що ти зробив?
- На яких проблемах зараз зосереджує свою увагу “Дрогобицька громада”?
- Ми працюємо по декількох напрямках. Найперше – це оплата за комунальні послуги. Наприклад, мешканці 14 будинків на вулиці Самбірській звернулися до нас, що не можуть владнати це питання. Коли ми вникли в цю проблему, то побачили багато недопрацювань влади. Наприклад, готуючи тарифи і публікуючи їх у пресі, влада посилається на документи, які вже не є чинними. Ми звернулися до влади, аби вона відкорегувала ці документи, адже мова йде про протизаконні акти. Є чудові законодавчі норми, як треба формувати тарифи. А влада цього не робить! Кожна людина повинна знати по факту, за що вона платить гроші. Ми зустрічаємось з людьми, хочемо розробити для них пам’ятку, вижимки з законів, аби люди орієнтувались у чинному законодавстві. Ось як поводити себе при укладенні договорів на квартплату? За рік квартплата зросла на 88 відсотків! І ніхто нічого не робить, все залишили по-старому! Автоматично підняли квартплату, не зробивши того, що передбачає законодавець. Є відповідне положення, як формуються тарифи, а людей обдурили і роблять собі що хочуть.
- Нещодавно у Дрогобичі підняли тарифи на воду на 47 відсотків.
- “Дрогобицька громада” недавно створена, і ми не встигли втрутися в цей процес. Але нам стало прикро, коли ми прийшли на громадські слухання по тарифах на воду. Соромно, але це не громадські слухання, а знущання над громадою! Зараз ми підготували заяву від нашої організації, хочемо донести до громадськості наше бачення громадських слухань. Адже в законі чітко виписано, як мають проходити громадські слухання, і громада повинна це знати. А то що вийшло з громадськими слуханнями по тарифах на воду? Прийшли на збори – бо це були збори, а не громадські слухання – працівники комунального підприємства “Дрогобичводоканал” і проголосували так, як їм було вигідно. А де, власне, громада? Її не було.
- Але ж влада могла втрутитись у цей процес?
- Найстрашніше, що мова йде про бездіяльність влади. Адже це є прерогативою влади – проводити громадські слухання. Це передбачено законом про місцеве самоврядування. Коли ми вивчаємо ці та інші питання, то зіштовхуємося з повною нефаховістю влади, з повним її небажанням брати участь у житті громади, відстоювати інтереси громади.
- Немає такого бажання самим піти до влади – в якості мера чи хоча би депутатів?
- Я вам скажу чесно: сьогодні влада і депутати до такого стану довели Дрогобич, що бути на їхньому місці вже непрестижно. Їх ніхто не любить! Можливо, це неправильно, нетактично, але коли до мене звертаються з такими питаннями, я всім кажу, що голова міста повинен бути нині головним сміттярем міста. Влада, яка приходить, стільки після себе залишає сміття, що треба добре подумати, чи є в тебе, шановний, така велика мітла, аби ти міг оце все сміття прибрати. Ось дивіться, скільки депутатів присутні на сесіях? Та над нами знущаються, як у Верховній Раді України! З 450 народних депутатів там присутні здебільшого 50, у нас з 50 – половина. Вони вирішують тільки свої питання, які не потрібні громаді. Ось ходять чутки містом, що можновладці вкрали купу грошей. І що хочуть депутати? До 30 травня 2010 року, коли призначені вибори до місцевих рад, розікрасти все що можна, приватизувати те, що, як кажуть, погано лежить. А потім навесні залатають нам дві-три дірки на дорогах і скажуть: бачите, які ми хороші, принесіть нас знову до влади. Отже, треба провести чесну приватизацію, але насамперед зробити інвентаризацію усього майна. Адже ніхто не знає, що ми маємо. Хтось хоче ремонтувати взуття, а йому не дають тих нещасних два-три квадратних метри площі. Олігарх на них зазіхати не буде. Вимагаємо і будемо вимагати, щоби після кожної сесії всі рішення були висвітлені в пресі, всі питання повинні бути доведені до громади, адже громада сьогодні є тією частинкою, яка формує наше суспільство.

Анатолій ВЛАСЮК